Щоб почати процес екстрадиції потрібно направити запит про видачу, в якому повинні бути вказані: (i) ідентифікаційні дані особи, щодо якої направляється запит, (ii) відомості про діяння, що послужило підставою для запиту, і його кваліфікації як кримінальний злочин, (iii) відомості про звинувачення, офіційно пред’явленому в запитуючій державі.

Запит направляється дипломатичними каналами або безпосередньо від імені Міністерства юстиції запитуючої держави на адресу Міністерства юстиції Іспанії.

До запиту слід додати такі супровідні документи:

• Обвинувальний вирок, постанови про притягнення до відповідальності та взяття під варту або інше аналогічне розпорядження, випущене в рамках чинного законодавства запитуючої країни, з коротким викладом обставин злочину та зазначенням місця і дати, коли воно було скоєно;

• Максимально докладні відомості про особу, громадянство та місце проживання запитуваної особи, а також, по можливості, його або її фотографія та відбитки пальців;

• Копія або виписка з нормативного документа із зазначенням міри покарання, що застосовується в даному випадку;

• Якщо за вчинене діяння передбачено покарання, що порушує фізичну недоторканність засудженого або включає нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження, запитуюча Держава повинна надати достатні, за оцінкою уряду Іспанії, гарантії того, що таке покарання не буде приведено у виконання.

Якщо запит був зроблений по дипломатичних каналах, то в цьому випадку Міністерство закордонних справ передає запит про екстрадицію із зазначенням дати його отримання до Міністерства юстиції, яке в свою чергу представляє Уряду аргументовану пропозицію, де вказує, чи є підстави для передачі справи про екстрадицію в судові органи.

Якщо Уряд постановляє продовжити розгляд в судовому порядку, воно передає матеріали справи до Центрального слідчого суду, який виносить постанову про негайну явку обвинуваченого до суду в супроводі адвоката та, при необхідності, перекладача, з метою виконання наступних трьох дій:

• З’ясувати, чи дає запитувана особа свою згоду на екстрадицію або бажає опротестувати її.

• Встановити, чи визнає запитувана особа принцип конкретності.

• Встановити особисті обставини запитуваної особи.

Після чого наступає проміжний етап, на якому суд послідовно представляє матеріали справи прокуратурі (сторони обвинувачення) і стороні захисту. Прокурор складає документ, в якому викладає процесуальні основи запиту, відомості запитуваної особи, його згоду або незгоду на видачу, а також відмову або прийняття принципу конкретності. Потім він докладно викладає обставини справи, які стали підставою для направлення запиту, кримінально-правову кваліфікацію вчиненого діяння відповідно до законодавства як запитуючої, так і запитуваної Держави, а також наявність або відсутність факторів, які перешкоджають або служать обґрунтуванням для задоволення запиту.

Зі свого боку захист може подати свою позицію в тій формі, в якій вважатиме за потрібне, оскільки Закон не встановлює конкретного порядку.

Потім проходять слухання у Палаті по кримінальних справах Верховного суду Іспанії, в яких беруть участь прокуратура, запитувана особа, його захисник та представники запитуючої держави. За підсумками слухань суд виносить постанову про видачу або про відмову в екстрадиції.